Осінні дні дедалі більше стають прохолодніші, але це не применшує красу нашого Саду. Дерева та кущі одягають яскраві шати та дивують своєю вишуканістю.

Крилогоріховик сірий (Caryopterisincana (Thunb.) Miq.) належить до родини Ясноткові (лат. Lamiaceae), раніше довгий час відносився до родини Вербенові (лат. Verbenaceae). Листопадний напівчагарник до 1,5 (2) м висоти. Крона розлога, куляста, густа. Гілки численні, висхідні до розпростертих і лежачих, густо облиствлені, тонкі, спочатку сріблясто повстяні, потім слабо опушені. Квітки зібрані усиньо-блакитні волотисті суцвіття, зовні опушені, в багатоквіткових пазушних і верхівкових напівзонтиках. Цвітіння рясне, починається в кінці літа (серпень) і може тривати до жовтня. Листя, гілки та квітки мають ніжний, злегка цитрусовий аромат. Плоди – дрібні, сухі, слабко крилаті горішки. Морозостійкий до мінус 23 ° C. Популярний вид в культурі.В англомовних країнах рослину називають «синя борода» (англ. Bluebeard) за колір його квіток. Природний ареал: Китай, Японія.В КБС експозиції цього виду, які були створені впродовж 2008-2014 р.р. в різних куточках дендрарію. Саджанці були привезені з дендропарку «Асканія Нова».

Кизильник виблискуючий (CotoneastersplendensFlinck&B.Hylmo) – листяний чагарник, що належить до родини шипшинових (Rosaceae). Дуже красивий вид з Китаю з витончено вигнутими гілками та дрібним сірувато-зеленим округлим листям, які восени набувають красивого червоного кольору.Білі квітки з рожевими відтінком з'являються в травні, а восени – яскраві червоні плоди. Ця рослиназалучає до саду метеликів, бджіл та птахів, які бенкетують на її гілках підчас плодоношення.Буде рости і розвиватись в будь-якому грунті на сонці або в тіні. В КБС були посаджені у 1989 році з насіння, надісланого з Латвії (Саласпілс).

морГоробина домашня, або горобина кримська, горобина садова, горобина великоплідна (Sorbusdomestica) з родини шипшинових (Rosaceae). Дерево з повільним темпом росту заввишки 15-20 м (рідко до 30 м) з діаметром стовбура до 1 метра, з широкою, круглою кроною.Листя довжиною 15-25 см, чергові, пірчаті. Кора молодих дерев коричнева і гладка, у старих дерев вона тріскається та відшаровується. Квітки кремово-білого кольору з гірко-мигдальним сильним запахом, зібрані у щитки. Цвіте в квітні-травні. Однодомна рослина.Плоди довжиною 2-3 см, кулясті або грушоподібні, зелено-коричневого кольору, часто на освітленій сонячним світлом стороні яскраво-червоні.Зрілі плоди смачні, злегка борошнисті, в'яжучі, кисло-солодкуваті, дуже ароматні, з великою кількістю кам'янистих клітин.Дозрівають у вересні-жовтні і обсипаються. Зимостійка: витримує морози до-30С^о. Посухостійка, стійка до шкідників і хвороб. Широко культивується майже по всій Європі. Є цінним харчовим і декоративною рослиною.Плоди використовують для приготування напоїв, варення, джемів, вина. Природний ареал: Європа,Крим, Середземномор'я, Північний Кавказ, південь України. В КБС екземпляри, які були отримані саджанцями з Донецького ботанічного саду і посаджені у 1986 році.

Форестьєра ново-мексиканська (Аделія) (Forestieraneo-mexicanaGray) з родини маслинові Oleaceae Hoffmgg. &Link. Дводомний чагарник до 3 м заввишки. Крона неправильної форми, легка, прозора. Листя ланцетні або вузько обернено яйцеподібні, шкірясті, світло-сизо-зелені. Жіночі квітки дрібні,зеленуваті, непримітні, чоловічі–жовтувато-прозорі, в пучках. Плоди –сизувато-чорні веретеноподібні кістянки. Зимостійка, посухостійка, не пошкоджується шкідниками та хворобами. Цвіте та плодоносить регулярно. Зацвітає до розпускання листя в квітні, плоди дозрівають в серпні. Росте швидко. Витримує напівтінь. Добре переносить бідні, сухі грунти, засоленість, пило-газостійка. Декоративна в періоди цвітіння, плодоношення та осіннього яскраво-жовтого забарвлення листя. Декоративність зберігається впродовж 40-50 років. Рекомендується для створення контрастних паркових груп і формування галявин в деревних масивах. Природний ареал – південний захід Північної Америки (Колорадо, Техас, Нью-Мексико). Придатна для залісення пустирів, кам'янистих схилів та інших непридатних земель. В КБС зростають екземпляри, вирощені з насіння, отриманого з Казахстану (Жезказган), і посаджених до дендрарію у 2009 році.